Хто вони? Ті, що нам суддями Стали, були людьми І перестали в мить І так безжалісно Зрадили небесам І ти собі зрадиш сам, Якщо ти повіриш їм. Як вони Нині назвуть мене? Нині штовхнуть мене Впасти навколішки Невже їм дозволиш ти Вічна моя печаль Ти не впізнав в мені Долю свою, на жаль. А я люблю І байдуже А я люблю Я хочу все і вже І я, як сніг, падаю Лише до твоїх ніг І все одно мені, Що тану, тану, тану На землі. Що вони? Скажуть у спину нам – У мене не питай Ти їм дозволив сам Як же мені шкода Ти віриш у слова Слова – порожній звук Правда – то серця стук. А я люблю І байдуже А я люблю Я хочу все і вже І я, як сніг, падаю Лише до твоїх ніг І все одно мені, Що тану, тану, тану На землі. А я люблю І байдуже А я люблю Я хочу все і вже І я, як сніг, падаю Лише до твоїх ніг І все одно мені, Що тану, тану, тану На землі.